Словарь української мови (1924)/покотело
| ◀ покот | Словарь української мови П покотело |
покотигорошок ▶ |
|
Покоте́ло, ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. III. 521).
| ◀ покот | Словарь української мови Борис Грінченко П покотело |
покотигорошок ▶ |
|
Словарь української мови — П
покотело
Борис Грінченко
1924
Покоте́ло, ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. III. 521).