Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покотом

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покотом
Берлін: Українське слово, 1924

По́котом, нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.