Словарь української мови (1924)/покотьоло
Зовнішній вигляд
◀ покотом | Словарь української мови П покотьоло |
покотющий ▶ |
|
Покотьо́ло, ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. Покотьо́льце.