Словарь української мови (1924)/покошлати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покошкати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покошлати 		покошлатіти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поко́шлати, лаю, єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покошлати&oldid=516372