Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покошлати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покошлати
Берлін: Українське слово, 1924

Поко́шлати, лаю, єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.