Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покошлатіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покошлатіти
Берлін: Українське слово, 1924

Покошла́тіти, тію, єш, гл. Взъерошиться, сдѣлаться взъерошеннымъ. Покошлатіли мої ягнята.