Словарь української мови (1924)/покощувати

by Борис Грінченко

◀ покощування

Словарь української мови Борис Грінченко П покощувати

покравати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поко́щувати, щую, єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею-кучерями повимощував. Нп. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.