Словарь української мови (1924)/покравати
| ◀ покощувати | Словарь української мови П покравати |
покравцювати ▶ |
|
Покрава́ти, ва́ю, єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко)? — Золотий ножик має. АД. I. 70. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває. Гол. I. 385.