Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покрейта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покрейта
Берлін: Українське слово, 1924

Покре́йта, ти, покре́йтка, ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.