Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покректати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покректати
Берлін: Українське слово, 1924

Покректа́ти, кчу́, чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.