Словарь української мови (1924)/покріпити
| ◀ покрівський | Словарь української мови П покріпити |
покріпляти ▶ |
|
Покріпи́ти, ся. См. Покріпляти, ся.
| ◀ покрівський | Словарь української мови Борис Грінченко П покріпити |
покріпляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
покріпити
Борис Грінченко
1924
Покріпи́ти, ся. См. Покріпляти, ся.