Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покріпний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покріпний
Берлін: Українське слово, 1924

Покріпни́й, а́, е́ Крѣпительный, подкрѣпляющій. Горілка покріпна юнацька. К. ЦН. 184.