Словарь української мови (1924)/покріплятися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покріпляти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покріплятися 		покріпний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Покріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. покріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою. Ном. № 4763.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покріплятися&oldid=516793