Словарь української мови (1924)/покріплятися

by Борис Грінченко

◀ покріпляти

Словарь української мови Борис Грінченко П покріплятися

покріпний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покріпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. покріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою. Ном. № 4763.