Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покувікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покувікати
Берлін: Українське слово, 1924

Покуві́кати, каю, єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).