Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покудкудакати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покудкудакати
Берлін: Українське слово, 1924

Покудкуда́кати, каю, єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).