Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покудовчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покудовчити
Берлін: Українське слово, 1924

Покудо́вчити, чу, чиш, гл. = Покудлати.