Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покуйовдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покуйовдити
Берлін: Українське слово, 1924

Покуйо́вдити, джу, диш, гл. Взъерошить.