Словарь української мови (1924)/покутати
| ◀ покута | Словарь української мови П покутати |
покутатися ▶ |
|
Поку́тати, таю, єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба. Федьк.
| ◀ покута | Словарь української мови Борис Грінченко П покутати |
покутатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покутати
Борис Грінченко
1924
Поку́тати, таю, єш, гл. Убрать, прибрать. А я вже.... скрізь покутаю як треба. Федьк.