Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покутник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покутник
Берлін: Українське слово, 1924

Поку́тник, ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.