Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покуть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покуть
Берлін: Українське слово, 1924

По́куть, тя, м. = Покуття. Рудч. Ск. I. 40.