Словарь української мови (1924)/покінчати
| ◀ покільчитися | Словарь української мови П покінчати |
покінчити ▶ |
|
Покінча́ти, ча́ю, єш, гл. Окончить (во множествѣ).
| ◀ покільчитися | Словарь української мови Борис Грінченко П покінчати |
покінчити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покінчати
Борис Грінченко
1924
Покінча́ти, ча́ю, єш, гл. Окончить (во множествѣ).