Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покільчитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ покіль Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покільчитися 		покінчати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Покі́льчитися, чуся, чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ). Черк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/покільчитися&oldid=516167