Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покіль
Берлін: Українське слово, 1924

По́кіль, нар. = Поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.