Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полагода

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полагода
Берлін: Українське слово, 1924

Пола́года, ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.