Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поладнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поладнати
Берлін: Українське слово, 1924

Поладна́ти, на́ю, єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.