Словарь української мови (1924)/поладитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поладити Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поладитися 		поладнати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пола́дитися, джу́ся, дишся, гл. Помириться. Вони сваряться та й поладяться. НВолын. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поладитися&oldid=516871