Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полапцем

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полапцем
Берлін: Українське слово, 1924

По́лапцем, нар. = Полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе та й їси. Греб. 402.