Словарь української мови (1924)/поласкавішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поласкавішати
Берлін: Українське слово, 1924

Поласкаві́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).