Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полегкарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полегкарь
Берлін: Українське слово, 1924

Полегка́рь, ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.