Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полеглий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полеглий
Берлін: Українське слово, 1924

Поле́глий, а, е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.