Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полегом

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полегом
Берлін: Українське слово, 1924

Поле́гом, нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.