Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полковничий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полковничий
Берлін: Українське слово, 1924

Полко́вничий, а, е. 1) = Полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = Полковник.