Словарь української мови (1924)/поломня

by Борис Грінченко

◀ поломно

Словарь української мови Борис Грінченко П поломня

полом'яний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́ломня, ня, по́лом'я, м'я, с. = Полум'я. Поломня йде до небес. Грин. I. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. Ум. По́лом'ячко.