Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полотенце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полотенце
Берлін: Українське слово, 1924

Полоте́нце, ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. См. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. I. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. Полоте́нечко.