Словарь української мови (1924)/полубка
Зовнішній вигляд
◀ полубіс | Словарь української мови П полубка |
полубок ▶ |
|
По́лубка, ки, ж. Деревянная крышка улья. См. Палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.