Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полукіпок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полукіпок
Берлін: Українське слово, 1924

Полу́кіпок, пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.