Словарь української мови (1924)/полукіпок
| ◀ полузка | Словарь української мови П полукіпок |
полумацьок ▶ |
|
Полу́кіпок, пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.