Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полумацьок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полумацьок
Берлін: Українське слово, 1924

Полу́мацьок, цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.