Словарь української мови (1924)/полупитися

by Борис Грінченко

◀ полупити

Словарь української мови Борис Грінченко П полупитися

полупотіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.