Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полупитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полупитися
Берлін: Українське слово, 1924

Полупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.