Словарь української мови (1924)/полупотіти

by Борис Грінченко

◀ полупитися

Словарь української мови Борис Грінченко П полупотіти

полурибка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полупоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі. Св. Л. 205.