Словарь української мови (1924)/полюбовник
Зовнішній вигляд
◀ полюбляти | Словарь української мови П полюбовник |
полюбовниця ▶ |
|
Полюбо́вник, ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. Полюбо́вничок.