Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полюбовниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полюбовниця
Берлін: Українське слово, 1924

Полюбо́вниця, ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.