Словарь української мови (1924)/полюбувати
Зовнішній вигляд
◀ полюбовниця | Словарь української мови П полюбувати |
полювання ▶ |
|
Полюбува́ти, бу́ю, єш, гл. = Уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила. Черниг. у. 2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Мнж. 19. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову. МВ. I. 44.