Словарь української мови (1924)/полюддя
Зовнішній вигляд
◀ полювати | Словарь української мови П полюддя |
полюдніти ▶ |
|
Полю́ддя, дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).