Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полящати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полящати
Берлін: Українське слово, 1924

Поляща́ти, щу́, щи́ш, гл. 1) = Поляскати. 2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.