Словарь української мови (1924)/помагати

by Борис Грінченко

◀ полящати

Словарь української мови Борис Грінченко П помагати

помагатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помага́ти, га́ю, єш, сов. в. помогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. Помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.