Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полівити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полівити
Берлін: Українське слово, 1924

Поліви́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому́. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. Йому поліви́ло. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.