Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полізун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полізун
Берлін: Українське слово, 1924

Полізу́н, на́, м. Сказочное существо: великанъ, одна рука котораго величиной съ обыкновеннаго человѣка; онъ не ходитъ, а лазитъ на колѣняхъ. Чуб. II. 250.