Словарь української мови (1924)/поманячити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поманюньку Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поманячити 		помарити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Поманя́чити, чу, чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поманячити&oldid=517596