Словарь української мови (1924)/помарити
| ◀ поманячити | Словарь української мови П помарити |
помарнити ▶ |
|
Пома́рити, рю, риш, гл. Помечтать. Левиц. I. 291.
| ◀ поманячити | Словарь української мови Борис Грінченко П помарити |
помарнити ▶ |
|
Словарь української мови — П
помарити
Борис Грінченко
1924
Пома́рити, рю, риш, гл. Помечтать. Левиц. I. 291.