Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/помет

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помет
Берлін: Українське слово, 1924

Поме́т, та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. Жа́ти хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.