Словарь української мови (1924)/поминальниця
Зовнішній вигляд
◀ поминальник | Словарь української мови П поминальниця |
поминати ▶ |
|
Помина́льниця, ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина́, Лучина́, Дми́трова, Миха́йлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику „на часточку“ и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ. Мил. 171.